show episodes
 
P
Pierwsze kroki

1
Pierwsze kroki

Polskie Radio S.A.

Unsubscribe
Unsubscribe
Miesięcznie+
 
Każdy z odcinków jest monografią jednego z polskich tańców - opowieścią o jego pochodzeniu, umiejscowieniu na etnograficznej mapie Polski. Tańce przybliża Mariusz Żwierko - tancerz i choreograf, kierownik artystyczny Zespołu Pieśni i Tańca "Kurpie Zielone". Jak tańczyć - pokazuje zespół Woda na Młyn. Audycję przygotowuje Piotr Dorosz.
 
W czwartkowej audycji redakcji ukraińskiej Radia dla Zagranicy mówimy o różnych zjawiskach polskiej kultury tradycyjnej - o regionach, ich tradycjach, zwyczajach, świętach i towarzyszącym im tradycjom, festiwalach. Przybliżamy muzykę, instrumenty, tańce, środowisko folkowe. Czemu? Po to, żeby prezentować różne wątki polskiej kultury tradycyjnej ukraińskim słuchaczom, dla których ta kultura wciąż jest mało znana. Co tydzień w naszym magazynie słuchamy wywiadów, reportaży, relacji czy historii ...
 
Tradycja, post, gościnność, autentyczność, magia. Między innymi te pojęcia tłumaczą etnografia i antropologia, dziedziny nauki opisujące kulturę ludową i grupy etniczne, a przede wszystkim - człowieka. Nasza współczesna i dawna rzeczywistość to nie tylko kalendarz obrzędowy, a w nim Adwent, Zielone Świątki i karnawał, czy pojęcia takie jak obcość, tożsamość i tabu, ale i drzewa, słońce, ptaki, pory roku. Dzięki opowieściom antropologów i etnografów oraz sięgnięciu do ich prac, możemy poznać ...
 
Cykl spotkań z opowieściami, w których wędrujemy po niewidzialnej granicy między światami – ludzkim i tym drugim. Ta pograniczna strefa, w której niemożliwe staje się możliwym, pełna jest historii, zamieszkiwana przez istoty o dwojakiej naturze. Od zawsze była pożywką dla ludowej wyobraźni, dla wyobraźni magicznej i literackiej. Przyglądamy się temu miejscu i jego mieszkańcom – dziadom, płanetnikom, ptakom ognistym i innym, a także słuchamy opowieści – baśni i nie baśni, które choć odnoszą s ...
 
Loading …
show series
 
Фридерик Шопен народився в космосі традиційної музики, яку знав, розумів, любив, за якою сумував і яку використовував як елемент своєї музичної мови, особливо у мазурках, - розповідає музикант Януш Прусіновський
 
Гуцульський письменник, громадський і політичний діяч Петро Шекерик-Доників є автором першого роману гуцульською говіркою «Дідо Иванчік». Найголовніше у громадсько-політичній, культурній діяльності Петра Шекерика-Доникового є те, що він хотів показати світові те, що гуцули – це культурні люди, духовні, аби не казали, що це дикі люди…
 
Можу сказати, що ще ніколи я не зробив інструменту, яким би був повністю задоволений. У кожному інструменті майстер бачить щось недосконале. Якщо я і зроблю інструмент, яким буду повністю задоволений (в чому я сумніваюся), то перестану їх тоді робити взагалі. Але, думаю, цього ніколи не станеться, - розповідає майстер народних інструментів Станісла…
 
«Vołosi» дебютували у 2010 році на фестивалі Польського радіо «Нова традиція». Там вони отримали всі можливі і неможливі нагороди. Через рік вони отримали Гран-прі Svetozar Stracina для найкращого музичного твору world music в Європі на конкурсі Європейської мовної спілки. У 2012 році перший альбом гурту був у ТОП 20 World Charts Europe. З того час…
 
Невелике селище на кінці Польщі Черемха, де часто зникає мобільна мережа, а впродовж року ця місцевість дуже тиха, спокійна, але під час фестивалю, який притягує сюди шанувальників world music зі всієї Польщі, а на ньому виступають колективи практично зі всього світу, - стає місцем зустрічі з найрізноманітнішими культурами, місцем, де можна почути …
 
У ґміні Шиплішки поблизу Сувалк на півночі Польщі вже 40 років працює гурт «Pogranicze». Гурт співає музику з кількох навколишніх сіл, що має сильні литовські, а подекуди і білоруські впливи
 
Цього року фестиваль «Усі мазурки світу» відбувся під гаслом «Дивлячись на схід». Під час трьох концертів на сцені у центрі Варшави виступали польські та українські виконавці
 
23-тій Фестиваль фолькової музики Польського радіо "Нова традиція" цього року вперше відбувся без участі публіки в режимі онлайн, а також з величезною жагою музикантів показати свою творчість після пандемічного року
 
Етнографиня і культурологиня Аґнєшка Шокалюк-Ґорчица багато років займається дослідженням цього регіону, що на Люблінщині. Там зустрічаються як польські пісні, так і українські
 
Як розповідають жителі Спицімєжа, це надзвичайне святкування відоме уже 200 років. А за останні 60-70 років воно є незмінним – це високого рівня естетична форма. По всьому маршруту процесії, а це майже 2 км, люди створюють квітковий килим шириною 1,5-2 метри. Для цього використовують квіти, передусім пелюстки квітів…
 
За словами музиканта Міколая Поспєшальського, ансамблі пісні і танцю у Польщі не мають великого вибору музики до навчання танців, тому він вирішив створити таку музику, яка би була відповідною для навчання, але й максимально наближено до першоджерела
 
Його організатором є Радіоцентр народної культури Польського радіо і з 1998 року фестиваль дає можливість виступати молодим виконавцям з Польщі, що у своїй творчості черпають із польської народної музики та музики національних і етнічних менших, що є у Польщі, під час дводенного конкурсу у рамках фестивалю…
 
Премія «Музика джерел» - це унікальне явище. Адже вона відзначає тих, що практично з року в рік відходять, яких залишилося вже дуже мало. Це ті, що бережуть народні традиції, музику, передають це молодому поколінню. Про значення і мету премії розповідає головний редактор Радіоцентру народної культури Польського радіо Пьотр Кендзьорек…
 
Посвячене вербове віття берегло від грому, ним після освячення господарі доторкалися до домашніх тварин, до вуликів з бджолами, аби вони були здорові. Також із посвяченим гіллям господар вперше виходив на поле, розпочинаючи перші польові роботи, аби був добрий урожай
 
Великий піст – час перемовин зі Всесвітом: як має виглядати наше життя тоді, коли настане весна, тоді, коли почнеться вегетація, тоді, коли розпочнуться чудові звичаї пробудження землі, світу, розмноження тварин, урожаю, забезпечення здоров’я
 
Kontynuujemy temat tańców o niepolskim rodowodzie, za to chętnie tańczonych przez Polaków zamieszkujących dawne Kresy Wschodnie. Kresy Wschodnie to ziemie rozciągnięte miedzy Wilnem i Lwowem. Był to swoisty tygiel kulturowy, gdyż ziemie zamieszkiwała ludność polska, rosyjska, ukraińska, żydowska, litewska, niemiecka, czeska, rumuńska czy tatarska..…
 
9 лютого у Польщі святкують День етнографії, етнології та антропології культури. Цього року Польське народознавче товариство запрошує на Велике читання Оскара Кольберґа
 
На фестивалі «Dobrze ześ sie Jezu pod Giewontem zrodzyił...» протягом років виступали музиканти зі всієї Польщі, натомість цього року організатори з огляду на пандемію запросили лише ґуральських музикантів з різних частин Підгялля і Карпат загалом
 
Наші діти з дитинства знають про те, що спочатку приходить польський Миколай, а через два тижні – український. А далі у нас – перше Різдво і згодом друге, - розповідають Дарія і Томаш Косєки
 
Przesilenie zimowe i Boże Narodzenie to moment wyjątkowego w roku kontaktu z zaświatami. Stąd na świątecznych stołach przydają się nam pszenica, mak i miód. Miód w kulturze jest napojem bogów, przynosi nieśmiertelność, ma właściwości magiczne. Dlatego w ostatnim odcinku podcastu spotykamy się z pomocnicą i przewodniczką po zaświatach, boską pszczoł…
 
Słońce jako dawca światła często było kojarzone z okiem i widzeniem. Bogów solarnych utożsamiano z wszechwiedzą, prawem, a także przysięgą i kontraktem. Takie funkcje przypisywano m.in. Heliosowi, Mitrze i Szamaszowi. Na spotkanie z magią słońca, historiami o kowalu, rarogu, złotym jajku, Fatimie, schodzeniu do podziemi i pieśni walijskiej w kolejn…
 
W kolejnym odcinku podcastu "Między światem a zaświatem" Katarzyna Jackowska-Enemuo przybliża nam niezwykłą postać św. Łucji. Scenariusz, opowieść (na podstawie wątków tradycyjnych oraz baśni Zenona Gierały), wykonanie: Katarzyna Jackowska-Enemuo; muzyka: tradycyjne pieśni i melodie romskie; gościnnie – Mateusz Szemraj: saz, oud…
 
Św. Mikołaj – biskup, cudami słynący, patron żeglarzy, panien na wydaniu, ubogich, tych, którzy nie mogą mieć dzieci, pasterzy i bydła i mnóstwa innych, cieszący się poważaniem w całym chrześcijańskim świecie, a w tradycji ludowej szczególnie wśród pasterzy. Są różne ciekawe wątki łączące go ze słowiańskim Welesem – bogiem podziemi i dusz zmarłych,…
 
Ten znany na całej Słowiańszczyźnie mityczny stwór, przypominający ogromnego węża, smoka, kojarzony był z demonami opiekuńczymi, miał walczyć z siejącymi zło smokami i był nazywany królem węży, przyjmuje się też powszechnie, że Żmij to zoomorficzna postać boga zaświatów Welesa. Na spotkanie z tym magicznym stworzeniem w kolejnym odcinku "Między świ…
 
Dziad przychodzi z zewnątrz. Jest Obcy. Kroczy za nim świat pograniczny. A i on, co rusz, granice przemierza. Uważano, że dziadowie, wędrowcy, przemierzający świat są mediatorami miedzy światami. Przychodzą z zewnątrz, z nieznanego. I nieznane ze sobą wnoszą. Może być to zarówno coś dobrego, jak i niebezpiecznego. Dziad to postać binarna, niejednoz…
 
Chmury to fascynujące zjawisko, dla ludzi żyjących z uprawy roli również bardzo konkretnie i namacalnie związane z dobrobytem lub jego brakiem. Dlatego ani ludowa, ani literacka wyobraźnia nie mogły chmur (podobnie jak innych elementów kosmicznych) tak po prostu zostawić bez słowa. I o tym - o chmurach, o zaludniających je istotach oraz przede wszy…
 
Współczesna forma zbójnickiego którą obserwujemy na scenach w wykonaniu zespołów góralskich ustaliła się z początkiem XX wieku, ale zbójnicki nie powstał w XX wieku - był to taniec dawnych pasterzy, baców i juhasów którzy wędrowali "na zbój" na południową stronę Tatr, a potem po udanym napadzie mogli zatańczyć na polanie albo w karczmie.…
 
W wielu częściach Polski znane były tańce imitujące dawne zawody. Najbardziej popularne i pojawiające się w wielu regionach to kowal i szewc. Wcale nie powinien nas dziwić właśnie ten zestaw, bo obie te procesje dziś już może mniej znaczące odgrywały ważną rolę zarówno na wsi jak i w mieście i jak dobrze wiemy "szewc bez butów chodzi", ale jakby mi…
 
Warszawianka to tradycyjny sygnał Dwójki, i jednak z najbardziej znanych pieśni patriotycznych z czasów powstania listopadowego - to powszechnie wiadome. Ale czy wiecie, że to także taniec, do tego bardzo dobrze kojarzony praktycznie na całym świecie? Szczegóły tłumaczy Mariusz Żwierko z ZPiT Kurpie Zielone i zespołu Woda na Młyn.…
 
W polskiej tradycji znanych było wiele tańców, których ruchy imitowały czynności związane z konkretnymi zawodami - np. kowal. Przełom lipca i sierpnia to na wsi czas żniw. Tańcem który nawiązywał do ruchów kosiarza ścinającego zboże był koseder. Ten popularny w wielu regionach Polski taniec przybliża tancerz i choreograf - Mariusz Żwierko z Zespołu…
 
- Partnerzy podczas tego tańca ustawieni są w ujęciu półokrągłym zamkniętym czyli dyszlowym. W tym trzymaniu poruszają się raz do środka koła, raz na zewnątrz. Potem pary wykonują przytupy - tłumaczył Mariusz Żwierko z Zespołu Pieśni i Tańca "Kurpie Zielone" i Woda na Młyn, opisując tajniki dwóch kolejnych tańców ludowych.…
 
Loading …

Skrócona instrukcja obsługi

Google login Twitter login Classic login